Очень рады,что Вы к нам заглянули !

! Сегодня

суббота, 11 февраля 2017 г.

2837 «віджатих» авто проти 1 незаконно вилученого: від чого більше шкоди ?

         Згідно даних, що були надані Генеральною Прокуратурою України у відповідь на запит про отримання інформації, за період з 2014 року по 2016 рік на території Луганської області було зареєстровано 2837 кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним заволодінням автомобілями.
        Також, у процесі збору інформації на сайті «Экономические известия» за посиланням http://news.eizvestia.com/news_politics/full/866-zhiteli-lnr-zhaluyutsya-na-opolchencev-otzhimayushhih-avtomobili  знайшов статтю від 08.11.2015 року під назвою«Жители ЛНР жалуются на ополченцев, отжимающих автомобили» наступного змісту:
«В Генеральную прокуратуру ЛНР обратился житель поселка Красный Кут с заявлением о незаконном изъятии его личного автомобиля. В заявлении указано, что автомобиль ВАЗ-2105 был лично «конфискован» сотрудником военной комендатуры города Красный Луч, сообщает закрытый источник, приближенный к Генпрокуратуре ЛНР. Инцидент произошел на пересечении ростовской трассы и трассы Луганск-Донецк.».
        Окрім цього, на YouTube знайшов цікаве відео за цією ж темою:


             Власне, сам запит до Генеральної Прокуратури України стосувався прохання надати статистичні дані про кількість кримінальних правопорушень, передбачених ст. 289 КК України 
(незаконне заволодіння транспортним засобом), вчинених незаконними збройними формуваннями на територіях Луганської та Донецької областей в період з 2014 року по 2016 рік.  https://dostup.pravda.com.ua/request/dani_pro_kilkist_kriminalnikh_pr#incoming-28143
           Той, хто проживав, або й до цього часу проживає на території Луганської області під час подій 2014 року, повинен пам’ятати, які складнощі виникали при користуванні власним автомобілем. Наприклад, під час перетину блокпостів, що знаходились між Кремінною та Рубіжним, між Рубіжним та Сєвєродонецьком, автомобіль могли обстріляти без будь-якої причини, незалежно, до кого відносились ті, хто був на блокпостах. Але найголовніше, ніхто з автовласників з будь-якої сторони блокпостів та в містах, не був застрахований від конфіскації транспортного засобу за аргументацією різного роду. І, звичайно ж, ці «віджаті» автомобілі ніхто не повертав. Якщо хтось скаже, що такі дії більш характерні для представників сепаратистського руху, то можу заперечити – жителі Рубіжного пам’ятають, як після звільнення міста від «ополченців», бійці добровольчих батальйонів відбирали у власників автомобілі, мотивуючи або воєнною необхідністю, або «ти підтримував сепаратистів, коли вони тут були», або зовсім без мотивації. Як видно з наведеної вище таблиці, у 2014 році на території Луганської області було зареєстровано 1970 кримінальних правопорушень, пов’язаних з незаконним заволодінням авто, при цьому осіб, які вчинили правопорушення було виявлено лише 101,а до суду обвинувальні акти направлені лише на 87 осіб. Тобто лише по 5% відсотках правопорушень була надія про якусь хоча б примарну компенсацію за відібраний автомобіль.
           Але власне, у цьому випадку, ця стаття стосується другої ситуації, пов’язаної з незаконним заволодінням авто:
           Є в місті Кремінна такий собі чоловік (назвемо його «К») який має (а може вже мав?) на праві власності легковий автомобіль ВАЗ-21013 випуску 1985 року. Цей «К» не мільйонер, чорнобилець, інвалід другої групи. Автомобілем користувався лише у разі виникнення крайньої потреби: сідав за руль сам, або домовлявся з друзями, щоб відвезли на його авто, коли виникала потреба з’їздити в сусіднє містечко за ліками, які були необхідні, але відсутні в Кремінній.
І ось 18.06.2016 року з «К» виникла неприємна для нього ситуація. Під час поїздки з Кремінної до Сватово (це все територія підконтрольна Урядові України) на посту ДАЇ біля Сватово автомобіль було зупинено та вилучено працівниками Національної Поліції для евакуювання на штрафмайданчик з тих підстав, що є постанова державного виконавця ВДВС Кремінського РУЮ про арешт автомобіля.
          Ну й що, скажете Ви. Якщо винен у чомусь, то нехай відповідає. Закон є закон. Але в цьому випадку Ви будете не праві.
         «К», як законослухняний громадянин своєї держави, залишивши автомобіль згідно акту огляду та тимчасового затримання працівникам НП, повернувся додому, і через декілька годин пішов до ВДВС Кремінського РУЮ. З’ясувалося, що громадянин «К» - це не той «К», відносно якого у ВДВС було відкрито провадження, а особа з однаковим П.І.Б., і державний виконавець просто неуважно провів перевірку і помилково наклав арешт на майно іншої людини.
          У таких ситуаціях нормальні люди вибачаються за помилку, намагаються її виправити, і на цьому конфлікт завершується.
          Але, як свідчить дійсність, є закон, і є Закон. Той що з маленької букви відноситься до нас з вами, особливо, якщо є офіційний документ, що ми щось повинні. І є Закон, який відноситься до Системи (неважливо, до якої державної виконавчої служби, державних службовців та подібних). Цей Закон вказує, що людина Системи не може бути винною, а якщо винна - дивись пункт перший. Звичайно ж, «К» міг змиритися, оплатити штафмайданчик, на який був поміщений вилучений автомобіль, мовчки втертися та жити далі. Ну й що, шо «віджали», та ще й познущалися - це ж Система.
         «К» звернувся до суду зі скаргою на Кремінський відділ державної виконавчої служби. Місцевий суд виніс рішення на користь «К» - визнав дії державного виконавця незаконними та зобов’язав його повернути вилучений автомобіль. Здається, державний виконавець повинен виконати рішення суду. Але… Гроші державний виконавець витратив не на повернення автомобіля, а на апеляцію, бо як же ж так, він же Система.
          Суд апеляції, а згодом і касації рішення місцевого суду змінив, при цьому залишивши в силі частину щодо незаконності дій державного виконавця, але відмінивши в частині повернення автомобіля, виходячи при цьому з наступною логіки - якщо автомобіль знаходиться на штафмайданчику, а не у виконавця в особистому користуванні, то останній і повертати авто не повинен.
          «К» звертався й до поліції, й до прокуратури, і до вищого керівництва державного виконавця - є ж, принаймні, рішення суду про те, що дії незаконні. Лише після кількох заяв про вчинення кримінального правопорушення та після скарг про незаконну відмову в порушенні кримінальної справи її нарешті завели. Що б не бути голослівним, рішення судів можна подивитися в державному реєстрі судових рішень за посиланнями:  http://reyestr.court.gov.ua/Review/61306066 http://reyestr.court.gov.ua/Review/61306087 http://reyestr.court.gov.ua/Review/61821156 http://reyestr.court.gov.ua/Review/62404142 http://reyestr.court.gov.ua/Review/63090439 http://reyestr.court.gov.ua/Review/64262178
           А який результат? А результат такий, що автомобіль до цих пір знаходиться на штраф майданчику, ржавіє під снігом та грязюкою. За знаходження авто на штраф майданчику нараховуються гроші, «К» вже витратив значну суму не тільки на суди, але й на ліки (нагадую, що він чорнобилець та інвалід). Як справи у державного виконавця Кремінського ВДВС? Дуже добре, бо є Система, тому керівник установи, обласного управління та Міністерства Юстиції ніколи його не покарають, тому заведена кримінальна справа – «до фені», бо Закон - це Вам не якийсь там закон. Тому що Системі на нас з Вами:



А й справді- таких чиновників в Системі дійсно - рать.

             До чого ця вся історія про «К», його автомобіль та співробітника Кремінського відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції в Луганській області? І при чому тут порівняння в назві статті?
До того, що якщо «К» протягом року не вдалося повернути автомобіль, вилучений у нього в результаті помилки державного виконавця, дії якого були визнані судом незаконними, то на що сподіватися тим 2837 володільцям авто, які були «віджаті» у період з 2014 року по 2016 рік на території Луганської області (згідно повідомлення Генеральної Прокуратури України)? Як будуть добиватися компенсації навіть ті 200 володільців, за незаконне заволодіння авто яких обвинувальні акти були направлені до суду?
          Тому й виникає питання – від чого більше шкоди – від ситуації злочинного «віджиму» 2837 авто, чи від незаконних дій державного виконавця на території, підконтрольній Урядові, де на цей час не ведуться бойові дії, де іноземні інвестори вкладають гроші на відновлення інфраструктури ?
         У 2014 році на блокпосту в Старій Краснянці Кремінського району Луганської області один з вояків дорбробату, судячи з акценту - з Західної України, сказав: «Ви всі тут – жителі Лугандонії». Тоді я образився, тим більше, що ця назва до сих пір, завдяки деяким чиновникам та їх прихлібувачам, «гуляє» в соцмережах.
        А зараз – починаю погоджуватися. Мабуть ми тут, в Луганській області, дійсно живемо в «Лугандонії». Тільки не в сепаратистській, або ще якійсь. А в конкретній – чиновничій.

Архив